Біографія Лілії Бондаревич-Черненко
Член Національних Спілок письменників України (з 2002 року), Білорусі (з 2007 року), авторка 20-ти виданих книг.
Народилася в Білорусі на Ошмянщині (Гродненська область).Понад тридцять років мешкає в Прилуках на Чернігівщині. Працювала завідувачкою районного відділу культури, кореспондентом газет «Молодь України», «Біла хата», «Чернігівські відомості», «Прилуччина»,»В двух словах», «Відомості Чернігівщини»…На місцевому прилуцькому телебаченні «Ефір-ТV» 3 роки вела авторську програму «Провінційні діалоги». Пише українською, білоруською, російською мовами.
В її творчому доробку документально-художня книга, своєрідне соціологічне дослідження про гріх і провину малолітніх злочинців «Зона грає блюз». Книга складається з монологів неповнолітніх вбивць та гвалтівників,наркоманів та грабіжників, з роздумів тих, хто щодня приходить до них, щоб зігріти, повірити в них, не засудити, а – зрозуміти і допомогти…. Вона має на це право, і їй є що сказати про цих хлопців, бо майже 20-ть років викладала літературу та естетику в Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх злочинців, була редактором єдиного серед всіх вітчизняних пенітенціарних закладів друкованого (в типографській спосіб) літературного альманаху «ГОРИЗОНТ».
Видала в Україні книги: «Красавік кохання» , «Торішній дощ», «Жінка, яка дещо знає», «Відьма з майбутнього», «На берегах любові», «Від берегів Десни до Сожу», «Ми всі – подорожні», «Матушка Віра: «Ми всі – Бога», «Густинські етюди», «Медитації», «Ігуменя», «Тепла церква Стрітення Господня», «Прощена неділя», «Єва в пошуках Адама», «Янгол на порозі», «Фрески», «За годину до раю» (книга видана за кошти обласної програми облдержадміністрації за результатом перемоги Лілії Черненко у конкурсі рукописів), «Букет бузку для Ісуса»… Половина з них – двомовні, тобто – написані відразу українською та білоруською мовами.
Лауреат міжнародних премій – журналістів імені Василя Стуса; літературних премій – імені Гоголя «Тріумф»; імені Григорія Сковороди «Сад Божественних пісень», імені Пантелеймона Куліша; імені Михайла Коцюбинського; відомого святителя та епіскопа Кирила Туровського (Білорусь); Всеукраїнського конкурсу «Книжник-РЕВЮ» за кращу рецензію про творчість Василя Стуса. Дві її книги – «Відьма з майбутнього» та «На берегах любові» – за версією «Книжника – РЕВЮ» увійшли до «чудової сімки» рейтингу видання. Неодноразовий переможець обласного конкурсу «Книга року». У 2016 році за книгу «Прощена неділя» Міжнародною літературно-мистецькою Академією була нагороджена медаллю Івана Мазепи. Нагороджена також медалями імені Олександра Довженка (Міжнародною літературно-мистецька академією України) та білоруського класика Максима Богдановича (Національною Спілкою письменників Білорусі), лауреат літературної премії «Діамантовий Дюк (Одеса, Україна-Германія).
У 2020 році також нагороджена Спілкою письменників Білорусі пам’ятною медаллю просвітника, епіскопа Кирила Туровського (за створення високохудожніх творів, популяризацію творчої спадщини Кирила Туровського, класиків та сучасних білоруських авторів за межами Білорусі).
При цьому, найголовнішою своєю нагородою вважає нагороду, яку подарував їй САМ Господь, а Він подарував їй щирих та відданих читачів. Пані Лілія є упорядником та редактором книг поезії та прози молодих прилуцьких авторів. Ії твори увійшли до чисельних колективних збірок, виданих в Чернігові, Києві, Мінську, Гомелі…
Друкувалося у вітчизняних журналах «Сучасність», «Київська Русь», «Радуга», «Сіверянський літопис», «Густинський вісник», «Літературний Чернігів»; «Форум» (Росія); «Білорусь», «Апостроф», «Літературна Гомельщина» (Білорусь); «Соборність» (Ізраїль); «Ятрань» (Київ – Нью –Йорк), «Port-Folio» (Канада, редактор Michael Blekhman). У видавництві «Мастацька література» (Мінськ, Білорусь) у 2008 році вийшла її повість «Смарагдове намисто», у 2016 – «Єва в пошуках Адама» білоруською мовою.
Має досвід послушниці Густинського Свято-Троїцького жіночого монастиря.
Білоруска за походженням, українка за духом. Вважає Україну другою Батьківщиною-матінкою, вважає, що саме тут, на українській землі, її рідна домівка, її життя, біди і радощі…Має сина Сергія, двох онучок – Богдану і Елю, якими дуже пишається. Мешкає у Прилуках.
У своїх текстах письменниця по-сучасному модернова, іронічна, парадоксальна, інтелектуальна. Творчості письменниці властиві інтелігентність сакральність і глибина, яскрава образність, асоціативність і неповторна авторська інтонація.
Член Національних Спілок письменників України (з 2002року), Білорусі (з 2007року).
